Судамерикана: Ікіке - Насьональ

Сідав дивитися, звісно, на Больсо, але раптово із великою радістю з'ясував, що цього року я - ікікеньо! Бо веде чилійську команду до перемог... Ренго!!!!!!!!!! Нарешті він знайшовся після незрозумілого спелу в Альмиранте Браун, де грав разом із братом.

Що вам сказати? Це був футбол, за яким я так скучив. Не сказати, що Ікіке Больсо розтрощив (до речи, там вже не Муньєко, а якийсь Густаво Діас), але виписана була перемога дуже ретельно яскравими фарбами. В першому голі Ренго спромігся віддати відразу дві гольові передачі. Гол забив Себастьян Ерерос (нарешті я побачив, як квітне папоротник). Потім Давіла додав й другого. Ренго робив що хотів проти захисту однієї з найкращих команд світу. Після уходу Романа це десятка номер один. Годі й казати, що його одностайно було визнано кращим гравцем матчу.